префакція

[prɛfɑkt͡sijɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. (в історії) одноразова подать, яку платили міщани та селяни на користь місцевого феодала при вступі на посаду нового єпископа або архієпископа.

  2. (переносно) примусовий подарунок, необґрунтована вимога або побор, що нагадує за формою та суттю цей історичний звичай.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. префакція, р. префакції, д. префакції, з. префакцію, о. префакцією, м. префакції, к. префакціє

Більше записів