предикатор

[prɛdɪkɑtor] Іменник

Буква:П

Значення

  1. У логіці та лінгвістиці — те саме, що предикат: логічний чи мовний вираз, що означає ознаку предмета або відношення між предметами і в реченні стверджується чи заперечується щодо суб’єкта (підмета).

  2. У математиці, інформатиці та штучному інтелекті — функція або логічний вираз із змінними, який набуває значення “істина” чи “хиба” залежно від значень цих змінних.

  3. У техніці та системному аналізі — елемент, блок або алгоритм, призначений для прогнозування (передбачення) майбутніх станів чи значень на основі наявних даних (наприклад, предиктор у теорії керування).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. предикатор, р. предикатора, д. предикаторові, з. предикатор, о. предикатором, м. предикаторі, к. предикаторе

Більше записів