пред’явник

Особа, яка пред’являє (показує, надає для перевірки) який-небудь документ, посвідчення, квиток тощо.

Особа, яка пред’являє (висунває) вимогу, позов, претензію.

У фінансовій та торговельній практиці: особа, яка пред’являє платіжний документ (наприклад, вексель, чек) для отримання зазначеної в ньому суми грошей.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |