1. Який існував до початку часу, до створення світу; вічний, безпочатковий (переважно про Бога).
2. Який існує дуже давно, з незапам’ятних часів; давній, прадавній (у високому стилі).
предвічний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Від такої молитви тремтять Землянії основи, Тають скелі, як віск, і дрижить Трон предвічний Єгови. І як він заклене нас тепер, І як сонечко сяде, То весь люд і весь край сей вночі Без полики пропаде».
— Франко Іван, “Мойсей”
Частина мови: прикментик () |