Словник Української Мови
Буква
1. Назвати себе, повідомити своє ім’я, прізвище, інші відомості про себе при знайомстві або в офіційній ситуації.
2. З’явитися, виникнути (про думку, можливість, образ тощо).
3. Уявитися, здатися, виглядати певним чином (часто з наступним прислівником).
4. Заст. Мати представництво, бути представленим де-небудь (наприклад, у законодавчому органі).
Приклад 1:
А почувши мій регіт, ти стрепенувся нараз, і зняв капелюх, і наблизився, і почав звинятися, що без дозволу ходиш по лісі, але тобі веліли лікарі… а ти тілько що вчора приїхав… і власне мав намір представитися таткові… і пригадуєш собі мене ще маленькою панночкою… і тямиш мою маму… і вибачайте, що на перший ваш вид так зачудувався… і не сподівався застати вас таким Німродом. А я подала тобі руку, і ти поцілував її, і я чула, як твої уста під чорними вусами тремтіли і горіли, і гадала, що се у тебе гарячка, і просила тебе провести мене додому… А ти запитав, що я застрілила, і я показала тобі готура, і ти здивувався, відки тут узявся готур, і заявив, що ти прожив у тім лісі всю свою молодість, і ночував тут не раз з кіньми, і вештався скрізь по лісі ранками й вечорами і ніколи не видав ані не чував готура.
— Франко Іван, “Мойсей”