предокучити БукваП 1. (розм.) Набриднути, нав’язатися комусь, викликати почуття досади або роздратування своїми діями, розмовами, присутністю. 2. (розм.) Завдати клопоту, незручностей; докучити. Приклади вживання Відсутні Частина мови: дієслово () | ←серф-мюзикгьойбек-таші→