предокучити

1. (розм.) Набриднути, нав’язатися комусь, викликати почуття досади або роздратування своїми діями, розмовами, присутністю.

2. (розм.) Завдати клопоту, незручностей; докучити.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |