1. Який існував у прадавні часи, у найдавнішій історії людства; первісний, прадавній.
2. Який належить до найдавніших, найперших відомих предків людини або інших живих істот.
предковічний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Пролог Старезний, густий, предковічний ліс на Волині. Посеред лісу простора галява з плакучою березою і з великим прастарим дубом.
— Українка Леся, “Лісова пісня”
Частина мови: прикментик () |