1. (застаріле) Передчувати, відчувати наперед, передбачати щось, що має статися.
2. (діал.) Уважно прислухатися, чути щось ледь помітне або віддалене.
пречувати
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Хто ж міг і пречувати, моя пані ласкава? Спочатку складалося все так гарно й щасливо: вельможний пан навіть шлюба з панією узяв… Єлена.
— Невідомий автор, “103 Obloha Bushi Bohdan Khmelnytskyi”
Частина мови: дієслово () |