преч

[prɛt͡ʃ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. (заст.) Уживається для посилення заперечення або заперечного змісту вислову; відповідає сучасним українським “проте”, “однак”, “але”, “втім”.

  2. (діал.) Уживається на початку речення для вираження протиставлення, суперечності; відповідає значенням “та ні”, “та ж ні”, “адже”.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. преч, р. преча, д. пречеві, з. преча, о. пречем, м. пречеві, к. пречу

Походження слова (Етимологія)

Слово «преч» походить зі словацької мови; порівняйте польське «przecie» (проте) та інші форми, що зводяться до праслов’янського *perdъ se, тобто «перед себе (собою)». Це слово використовується для вираження протиставлення або заперечення, подібно до «проте» чи «але». Етимологічно воно пов’язане зі словом «пред» (перед) та зворотним займенником «ся».
Споріднені слова:проте, але, однак

Більше записів