1. (як почесний епітет у титулуванні) Надзвичайно щасливий, благополучний; вживається для високого стилістичного піднесення звертання до особи монаршого чи іншого найвищого рангу (напр., у формулі «Преблагополучніший Державець»).
2. (застаріле, у високому стилі) Найвищого ступеня благополучний, дуже щасливий і спокійний.