пражити

[prɑʒɪtɪ] Дієслово

Буква:П

Значення

  1. (діал.) Термін, що позначає процес обробки льону або конопель після мочіння — розкладати стебла для просушування та вибілювання на сонці.

  2. (перен., рідк.) Випромінювати сильну спеку, палити (про сонце); також — сильно гріти, нагрівати щось.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я пражу, ти пражиш, він пражить, ми пражимо, ви пражите, вони пражать

Більше записів