пражити

1. (діал.) Термін, що позначає процес обробки льону або конопель після мочіння — розкладати стебла для просушування та вибілювання на сонці.

2. (перен., рідк.) Випромінювати сильну спеку, палити (про сонце); також — сильно гріти, нагрівати щось.