Древослів

Словник Української Мови

правиця

[prɑʋɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Права рука (застаріле або поетичне).

  2. У християнській символіці та іконографії — образ правої руки Бога, що символізує силу, благословення та захист.

  3. Переносно: сила, захист, опора (часто у зворотах на кшталт “бути чиєюсь правицею”).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. правиця, р. правиці, д. правиці, з. правицю, о. правицею, м. правиці, к. правице

Більше записів