правування

1. (іст.) Дія за значенням дієслова «правувати»; процес чи період перебування при владі, керування державою, землею тощо (про монарха, гетьмана, правителя).

2. (перен., рідк.) Керівництво, управління чим-небудь; період, коли хтось очолює якусь установу, організацію.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |