правувати

1. (у паперовій справі) Обробляти, вирівнювати краї паперу, картону або книжкового блоку за допомогою спеціального верстата (правувальної машини).

2. (у поліграфії) Підрізати зібрані та скріплені аркуші друкованого видання (книги, брошури) з трьох сторін для надання їм рівних, чистих країв та остаточного формату.

Приклади вживання

Приклад 1:
Я й тільки я повинен правувати в битві. Оці цяцьки, оці ляльки нездатні до військової справи».
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”

Частина мови: дієслово () |