1. Який стосується застосування права, пов’язаний із практичною реалізацією правових норм державними органами, посадовими особами або громадянами.
2. Який має значення або силу лише при застосуванні до конкретних життєвих обставин, юридичних фактів; що набуває реального правового ефекту в процесі правозастосування.