1. Який стосується створення (творення) правових норм, законотворчої діяльності.
2. Який має здатність творити право, створювати нові правові норми (про органи державної влади, установи тощо).
правотворчий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |