правота

[prɑʋotɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Властивість бути правим, обґрунтованість, справедливість чиєїсь позиції, думки, вчинку; стан, коли хтось має рацію.

  2. (заст.) Правдивість, вірність; відповідність істині.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. правота, р. правоти, д. правоті, з. правоту, о. правотою, м. правоті, к. правото

Більше записів