правота

Приклад 1:
В тім-то й сила, що кожен з них правий, і не їх вина, що правота не одна буває… «От і будуй!» — нагадав Іван Семенович казання Сквир-ського… Та хіба ж тільки від твоєї волі залежить твоє особисте життя, хіба це тільки твоя будова? Ні, кожен, кого ти хоч раз підпустив до себе, покладе в цю будову свою цеглину, а коли захоче назад узяти — то, може, й уся будова захитається; в кожному разі план порушиться, архітектура не та буде… Це — як мереживо: і один візерунок, та ниточок багато; смикни одну — все заплутається… «Ну що ж, нехай…»— мляво подумав Іван Семенович, пірнаючи в густий натовп на розі Бурхливий людський потік підхопив його і поніс вниз розлогою вулицею повз залиті холодним світлом вітрини, де крізь уквітчане морозами шкло грало фарбами все, що праця і примхи створили на потребу й розвагу людям.
— Тютюнник Григорій, “Вир”