правосудець

[prɑʋosudɛt͡sʲ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. (істор.) Посадовець, який здійснював судові функції в давньоруській державі; суддя.

  2. (перен., книжн.) Той, хто вершить правосуддя; суддя (у прямому або переносному значенні).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. правосудець, р. правосудця, д. правосудцеві, з. правосудця, о. правосудцем, м. правосудцеві, к. правосудцю

Більше записів