1. (істор.) Посадовець, який здійснював судові функції в давньоруській державі; суддя.
2. (перен., книжн.) Той, хто вершить правосуддя; суддя (у прямому або переносному значенні).
правосудець
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |