1. (у спеціальному вжитку) Пов’язаний з найдавнішими, первинними формами права, що існували на ранніх етапах розвитку людського суспільства; характерний для примітивного права.
2. (у переносному значенні) Такий, що відзначається надмірною спрощеністю, грубістю або застарілістю юридичних норм, процедур або підходів; засадницький, негнучкий.