правопорушник

[prɑʋoporuʃnɪk] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Особа, яка вчинила правопорушення, тобто протиправний, винний (умисний або необережний) вчинок (дія або бездіяльність), що передбачений кримінальним, адміністративним або дисциплінарним законодавством.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. правопорушник, р. правопорушника, д. правопорушникові, з. правопорушника, о. правопорушником, м. правопорушникові, к. правопорушнику

Більше записів