гріхопадіння

[ɦrixopɑdinnjɑ] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. У християнській релігійній традиції — перший гріх, вчинений прабатьками Адамом і Євою в раю через порушення Божої заборони (споживання плоду з дерева пізнання добра і зла), що призвело до втрати ними первісної невинності, благодаті та вигнання з Едему, а також до появи первородного гріха в людському роді.

  2. Переносно — тяжкий проступок, моральне падіння, відступ від високих принципів або чистоти; втрата духовної невинності, ідеалів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гріхопадіння, р. гріхопадіння, д. гріхопадінню, з. гріхопадіння, о. гріхопадінням, м. гріхопадінні, к. гріхопадіння

Більше записів