Значення
-
Юридична наявність права на щось, законні підстави для здійснення певних дій або прийняття рішень; компетентність у правовому сенсі.
-
Здатність мати суб’єктивні права та юридичні обов’язки (правоздатність).
-
Законність, обґрунтованість, виправданість з точки зору чинного права або встановлених правил.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. правомочність, р. правомочності, д. правомочності, з. правомочність, о. правомочністю, м. правомочності, к. правомочносте