правомочність

1. Юридична наявність права на щось, законні підстави для здійснення певних дій або прийняття рішень; компетентність у правовому сенсі.

2. Здатність мати суб’єктивні права та юридичні обов’язки (правоздатність).

3. Законність, обґрунтованість, виправданість з точки зору чинного права або встановлених правил.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |