1. Родовий відмінок множини від “правнук” — нащадків у третьому поколінні відносно певної особи (діти онуків або онучок).
2. У переносному значенні — наступників, послідовників у духовному, ідейному або творчому сенсі.
правнуків
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Ніхто тільки не замислився над тим, як той «ізмєннік», той патріарх каторжанський так міцно і так широко проторував шлях на Сибір для всіх своїх онуків і правнуків і тим воістину заслуговує на пам’ятник десь тут, серед цих голих кряжів, серед цих забайкальських пустель… У вікнах миготів, обертаючись, понурий ландшафт, перерізаний пасмами скелястих гір. Він пропливав обабіч експресу, відстрашуючи своєю жаскою історичною репутацією.
— Невідомий автор, “012 Bagrianii Ivan Tigrolovi”
Частина мови: іменник (однина) |