1. (заст.) Той, хто править державою, країною; володар, правитель.
2. (перен., рідко) Той, хто має великий вплив, владу в певній сфері; панівна особа або сила.
правлінець
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови