правка

1. Дія за значенням дієслова правити; виправлення, коректування тексту, документа, рукопису тощо.

2. Результат такої дії; внесені зміни, виправлення, поправки.

3. У техніці: обробка, вирівнювання, надання чомусь потрібної форми або положення (наприклад, правка косинця, правка коліс).

4. У кулінарії: процес вимішування та обробки тіста для надання йому однорідності та пластичності.

Приклади вживання

Приклад 1:
что tвэщаєте.Суттєва редакційна правка тексту у Густинському літописі (при збереженні загаль- ної інформації) могла б підтверджувати, що його автор також взяв повідомлення не в літописі Іпатіївської групи, хоча однозначно стверджувати це ми не можемо. Наразі у Густинському літописі читаємо: “Володымеръ же, послушавъ ихъ, посла мужей смысленныхъ и разумныхъ десять, да поряду по землямъ ходятъ, согля- дающе вѣры и службы коегождо народа и язика” (Густинская летопись… – С.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”

Приклад 2:
Ще одна правка у тому самому житії перетворює риторичний оборот “и бяше видѣти” на видіння, яке дійсно бачили деякі “достойні люди”. LIV Молитва св.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”

Приклад 3:
Цікавою є правка в останніх словах сюжету. У Тверському збірнику чи- таємо: “и отрину его шѣстомъ: “ты, рече, Перунище, до сыти еси яль и пиль въ Новѣгородѣ, а нынѣча поплови прочь; и плы ис свѣта некошное ” (Летописный сборник, именуемый Тверскою… – Стб.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”

Частина мови: іменник (однина) |