правіж

[prɑʋiʒ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. (іст.) Дерев’яний пристрій у вигляді довгої жердини з гачком або роздвоєнням на кінці, що використовувався для підтримання та направлення коси під час косіння; кісник.

  2. (перен., діал.) Пряма, довга й тонка річ, схожа на такий пристрій; жердина, дрюк.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. правіж, р. правежу, д. правежеві, з. правіж, о. правежем, м. правежеві, к. правеже

Більше записів