праведниця

1. Жінка, яка живе за принципами справедливості, чесності, моральної чистоти та дотримується релігійних заповідей; жінка, що не має гріхів або провин.

2. У релігійному контексті, особливо в християнстві: благочестива, набожна жінка, угодна Богові своїм життям і вчинками; свята жінка.

3. Переносно: жінка, яка відрізняється надзвичайною добротою, чуйністю, готовністю самовіддано допомагати іншим; жертвенна і милосердна жінка.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |