правдити

[prɑʋdɪtɪ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Надавати чомусь характеру правдивості, робити правдивим, виправдовувати; підтверджувати істинність чогось.

  2. (У літературі, перев. у формі дієприкметника минулого часу пасивного стану «правджений») Зображати правдиво, відповідно до дійсності; втілювати в художньому творі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. правдити, р. правдитів, д. правдитам, з. правдити, о. правдитами, м. правдитах, к. правдити

Більше записів