правдити

1. Надавати чомусь характеру правдивості, робити правдивим, виправдовувати; підтверджувати істинність чогось.

2. (У літературі, перев. у формі дієприкметника минулого часу пасивного стану «правджений») Зображати правдиво, відповідно до дійсності; втілювати в художньому творі.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |