пратьєка-будда (санскр. pratyekabuddha, палі pacekkabuddha) — у буддизмі: той, хто досяг просвітлення (став буддою) самостійно, без вчителя, але не навчає цьому шляху інших, не засновує сангху і не проголошує вчення світові; “будда-самітник”.
пратьєка-будда
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: t.d. () |