Значення
-
пратьєка-будда (санскр. pratyekabuddha, палі pacekkabuddha) — у буддизмі: той, хто досяг просвітлення (став буддою) самостійно, без вчителя, але не навчає цьому шляху інших, не засновує сангху і не проголошує вчення світові; “будда-самітник”.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. пратьєка-будда, р. пратьєка-будди, д. пратьєка-будді, з. пратьєка-будду, о. пратьєка-буддою, м. пратьєка-будді, к. пратьєка-буддо