пратьякша
[prɑtʲjɑkʃɑ] Прикметник
Буква:П
Значення
-
У філософських системах Індії (особливо в ньяї та вайшешиці) — джерело достовірного пізнання (прамана), що ґрунтується на безпосередньому сприйнятті об’єкта органами чуттів.
-
Безпосереднє, прямое сприйняття як такий спосіб пізнання, що протиставляється висновку (анумана) та свідченню авторитету (шабда).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. пратьякша, р. пратьякшої, д. пратьякшій, з. пратьякшу, о. пратьякшою, м. пратьякшій