Словник Української Мови
Буква
Процес отримання роботи, пошук та зайняття певної посади, що забезпечує трудову діяльність та отримання доходу.
Офіційне оформлення трудових відносин між працівником та роботодавцем шляхом укладання трудового договору (контракту), внесення запису до трудової книжки тощо.
Стан або результат такого процесу; факт мати постійне або офіційне місце роботи.
Приклад 1:
Та при кафедрі з незрозумілих мені причин залишили іншу аспірантку, і я опинилася перед проблемою працевлаштування. Саме в цей час зустріла давнього знайомого нашої родини Євгена Прохоровича Кирилюка, завідувача відділу шевченкознавства в Інституті літератури, і він запросив мене до Інституту, на що я з радістю погодилася.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”