Значення
-
Людина, яка любить працю, віддається їй з задоволенням і старанністю; трудівник, трудолюб.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. працелюб, р. працелюба, д. працелюбові, з. працелюба, о. працелюбом, м. працелюбі, к. працелюбе
Древослів
Словник Української Мови