1. Рід іменника “прапредок” у родовому відмінку множини, що вказує на належність або зв’язок із найдавнішими, віддаленими за часом поколіннями предків, родоначальниками роду, племені чи народу.
2. У релігійному, міфологічному або культурно-історичному контексті — покоління найшанованіших, часто легендарних або божественних первопредків, засновників традицій (наприклад, у контексті вірувань про прапредків певної спільноти).