1. Родовий відмінок множини від слова “прапрадід” — предків, які жили за чотири покоління до онуків прадідів; предки у п’ятому коліні по лінії батька.
2. У переносному значенні — далекі, давні предки, засновники роду, сім’ї або спільноти.
прапрадідів
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Починаючи від прапрадідів і дідів і до своїх колисок. Говорили вони та мовчали й тоді, коли море та Дніпро об’єднував золотими рогами місяць.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”
Частина мови: іменник (однина) |