пранцюватий
[prɑnt͡sjuʋɑtɪj] Прикметник
Буква:П
Значення
-
Який має властивість пранцювати, тобто виявляти пранці (дрібні, незначні, але неприємні та набридливі вади, хиби, примхи).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. пранцюватий, р. пранцюватого, д. пранцюватому, з. пранцюватого, о. пранцюватим, м. пранцюватім