пранець

1. (заст.) Той, хто пране білизну; пральник.

2. (діал.) Місце на річці, де прають білизну; пристрій для полоскання білизни у воді.

3. (діал., зах.) Невеликий дерев’яний човен, довбаний або зроблений з кори; вид човна-довбанки.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |