Древослів

Словник Української Мови

пралка

[prɑlkɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Історичний побутовий предмет, дерев’яна або кам’яна пласка пластина з хвилястою поверхнею, на якій за допомогою валька (качалки) прали (перетирали, виколочували) білизну.

  2. Рідкісне діалектне позначення жінки, яка займається пранням (прачки).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. пралка, р. пралки, д. пралці, з. пралку, о. пралкою, м. пралці, к. пралко

Більше записів