Словник Української Мови
Буква
1. Практичний, діловий підхід до справ, життєва позиція, що орієнтована на досягнення реальних результатів і вигоди, часто з нехтуванням теоретичними міркуваннями або загальними принципами.
2. Філософська концепція, що визнає критерієм істинності будь-якої теорії лише її практичну придатність і корисність.
Приклад 1:
Тепер не раз думаю: от би його енергію, винахідливість і здоровий практицизм нашим сьогоднішнім діячам, які частенько лише нарікають на непереборні труднощі замість знаходити способи долати їх. Батько любив товариство і вмів добирати його, бути душею товариства.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”