прах

Приклад 1:
об со­тен­нiм на­ро­до­чис­ле­нiї, в на­лич­нос­тi предс­то­ящих по ма­но­ве­нiю ва­шо­му, та – бо­дай вiн сок­ру­шив­ся в прах i пе­пел! – нев­мiс­тим єсть в чер­тог ваш.
— Квітка-Основ’яненко Григорій, “Конотопська відьма”

Приклад 2:
Три сед­ми­цi i пол дождь не спа­де, i зем­ля не одож­ди­ся, i не­бо зак­лю­чи­ся; вся пе­рет­во­ри­ша­ся в прах i пе­пел, вся про­зя­бе­нiя iз­со­хо­ша, i єди­ная пиль но­ситься у на­шiй все­лен­нiй i – о, го­ре мнi, грiш­ни­ку! – пиль сiя вод-во­ряється в не­по­роч­нiм до­се­лi но­сi моєм i дiй­ст­вуєть чи­ха­нiєм, по­доб­но аки би от нюх­но­ве­нiя нес­тер­пи­мия i тре­ока­ян­ния – тьфу!
— Квітка-Основ’яненко Григорій, “Конотопська відьма”

Приклад 3:
Сот­во­рi­те со­во­куп­ле­нiє, а по со­во­куп­ле­нiї уся­кої оба­ва­нiє iще­заєть, яко дим, i рас­то­чається, яко прах перст­ний. От пан Ула­со­вич пiд­тяг жи­вiт та пi­дiй­шов до Со­ло­хи та й ка­же: – Чи не со­iз­во­ляєте, пан­ноч­ко, зо мною шлюб прий­ня­ти?
— Квітка-Основ’яненко Григорій, “Конотопська відьма”