1. Філософська позиція, що визнає критерієм істинності будь-якої теорії або концепції її практичну дієвість, користь, здатність служити дієвим інструментом для вирішення життєвих завдань.
2. Практичність, розсудливість у будь-якій діяльності; орієнтація на досягнення конкретних, реальних результатів, на практичну вигоду, а не на абстрактні ідеї чи емоції.
3. У політиці та міжнародних відносинах — підхід, що ґрунтується на суто практичних, реальних обставинах і інтересах, з умовним ставленням до ідеологічних принципів.