позив

[pozɪʋ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. У радіозв’язку, радіоаматорстві та військовій справі — унікальний ідентифікаційний сигнал або код, що присвоюється радіостанції, оператору, військовому підрозділу або об’єкту для встановлення зв’язку та розпізнавання.

  2. У контексті мобільного зв’язку — короткий цифровий або буквено-цифровий код, що використовується для ідентифікації абонента або мережі.

  3. У переносному значенні — заклик, сигнал до дії або об’єднання; те, що спонукає до активності (наприклад, бойовий позив).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. позив, р. позиву, д. позивові, з. позив, о. позивом, м. позиві, к. позиве

Більше записів