Значення
-
У радіозв’язку, радіоаматорстві та військовій справі — унікальний ідентифікаційний сигнал або код, що присвоюється радіостанції, оператору, військовому підрозділу або об’єкту для встановлення зв’язку та розпізнавання.
-
У контексті мобільного зв’язку — короткий цифровий або буквено-цифровий код, що використовується для ідентифікації абонента або мережі.
-
У переносному значенні — заклик, сигнал до дії або об’єднання; те, що спонукає до активності (наприклад, бойовий позив).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. позив, р. позиву, д. позивові, з. позив, о. позивом, м. позиві, к. позиве