позив

1. У радіозв’язку, радіоаматорстві та військовій справі — унікальний ідентифікаційний сигнал або код, що присвоюється радіостанції, оператору, військовому підрозділу або об’єкту для встановлення зв’язку та розпізнавання.

2. У контексті мобільного зв’язку — короткий цифровий або буквено-цифровий код, що використовується для ідентифікації абонента або мережі.

3. У переносному значенні — заклик, сигнал до дії або об’єднання; те, що спонукає до активності (наприклад, бойовий позив).

Приклади вживання

Приклад 1:
І, зрештою, чия кишка подужає утримати в собі столь яро­ стний позив? 109Епілог НА ПІДСТУПАХ ДО ЧИСТО ШАХМАТНОГО ГРААЛЯ 1.
— Невідомий автор, “020 Brinikh Mikhailo Shakhmati Dlia Dibiliv”

Частина мови: іменник (однина) |