Значення
-
Властивість або якість бути позиційним; залежність мовних явищ (наприклад, фонем) від їх місця у слові або реченні.
-
(У політиці, суспільстві) Здатність суб’єкта (особи, партії, організації) мати, займати та відстоювати власну чітку, продуману та принципову позицію, точку зору.
-
(У військовій справі) Характеристика місцевості або об’єкта з точки зору його придатності для зайняття оборонної або вогневої позиції.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. позиційність, р. позиційності, д. позиційності, з. позиційність, о. позиційністю, м. позиційності, к. позиційносте