Значення
-
Тихий, приглушений голос, яким говорять так, що слова ледве чутно, але не шепотом.
-
У музиці — спосіб виконання вокальної партії зі зменшеною силою звуку, ніж при повному голосі, але зі збереженням опори на дихання; м’яке, приглушене співання.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. напівголос, р. напівголосу, д. напівголосові, з. напівголос, о. напівголосом, м. напівголосі, к. напівголосе