позирати

1. (заст.) Уважно, пильно дивитися на щось або когось; вдивлятися, вглядатися.

2. (заст., перен.) Розглядати, обмірковувати щось уважно; аналізувати.

Приклади вживання

Приклад 1:
А Азік позирав перелякано, — злорадство з яким мусив би позирати й він, спасувало перед страхом від тієї картини, що її, очевидно, малювала його уява, дивлячись на Андрія… Ця перспектива, може, чекає й його… І не було в Азікових очах злоби, лише був страх. Страх, що змушував його забути про свої неофіційні обов’язки.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”

Частина мови: дієслово () |