напівблискучий
[nɑpiʋblɪskut͡ʃɪj] Прикметник
Буква:Н
Значення
-
Такий, що має слабкий, неяскравий блиск; не зовсім блискучий.
-
У геології та мінералогії: проміжний між блискучим і матовим; тип блиску мінералу, наприклад, у деяких польових шпатів або опалу.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. напівблискучий, р. напівблискучого, д. напівблискучому, з. напівблискучого, о. напівблискучим, м. напівблискучім