позика

[pozɪkɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Гроші, майно або інші матеріальні цінності, які одна сторона (позикодавець) передає іншій стороні (позичальнику) у тимчасове користування за умови їх повернення в установлений термін, зазвичай з оплатою винагороди (відсотків).

  2. Договір (угода), на підставі якого відбувається така передача майна у тимчасове користування.

  3. (Мовознавство) Елемент (слово, морфема, синтаксична конструкція тощо), запозичений однією мовою з іншої мови.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. позика, р. позики, д. позиці, з. позику, о. позикою, м. позиці, к. позико

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів