Особа або організація, яка отримує гроші, майно або інші матеріальні цінності в позику (борг) від іншої сторони (позикодавця) зі зобов’язанням повернути їх у визначений строк, зазвичай на умовах сплати відсотків.
позичальник
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
При укладанні фінансової або кредитної угоди сторони (кредитор і позичальник) домовляються про розмір процентК ної ставки – співвідношення суми процентних грошей, що сплачуються за фіксований проміжок часу, та величини позиФ ки. Інтервал, до якого розраховується процентна ставка, має назву періоду нарахування.
— Котляревський Іван, “Енеїда”
Частина мови: іменник (однина) |