1. Який дозволено, на який дано дозвіл; санкціонований, дозволений.
2. Прийнятний, допустимий з точки зору норм, правил або моралі.
3. Застаріла форма дієприкметника минулого часу пасивного стану від дієслова “позволити”.
Словник Української Мови
Буква
1. Який дозволено, на який дано дозвіл; санкціонований, дозволений.
2. Прийнятний, допустимий з точки зору норм, правил або моралі.
3. Застаріла форма дієприкметника минулого часу пасивного стану від дієслова “позволити”.