Словник Української Мови
Буква
1. Офіційна письмова заява, яку позивач подає до суду з вимогою захистити своє порушене право або відновити законний інтерес.
2. Позовний документ, що містить предмет, підставу та конкретну вимогу (позовну заяву).
3. Сама судова вимога або право на її пред’явлення (позовна давність, подати позов).
Приклад 1:
Після перевірки за старими інвентарними книгами виявився брак деяких експонатів (це не дивно, якщо врахувати факт евакуації музею і всі пов’язані з цим пертурбації), і Ірина Михайлівна подала на мою матір позов до суду, в якому вимагала матеріального відшкодування за «вкрадені» матеріали на суму, абсолютно нереальну з огляду на наші мізерні статки. Треба віддати судові належне, там швидко в усьому розібралися і навіть не довели справу до судового розгляду.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
В ньому є цікава сатирично-викривальна строфа, відсутня у списку, за яким друкується «Сад»: Тот панегірик сплѣтает со лжей, Лѣкар в подряд ставит мертвих людей, Сей образы жировых чтет тузов, Стіопка бѣжит, как на сватбу, в позов… 1 С и р а X — книга Ісуса, сина Сіраха— частина неканонічного тексту Старого завіту Біблії. 2 Венерин амур — у римській міфології Венера — богиня кохання і краси, Амур — бог кохання, супутник Венери.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”