Значення
-
Тлумачення із “Словника української мови”* ПОЗІХ О ТИ , о т, мн. ( одн. позіх о та , и, ж. ), розм. Те саме , що п о зіхи . Стрепенулась бурса ; де ті й позіхоти поділися – аж очі засіяли : запахло роботою ( Вас ., І, 1959, 234); Став [ Змій ] на ганку позіхати – Аж гуде на вітах лист І здригається поміст . Розігнавши позіхоту, Змій загадує роботу (Перв., Райдуга .., 1960, 159). @ Позіх о ти змаг а ють ( бер у ть ) кого – те саме , що П о зіхи змаг а ють ( бер у ть ) ( див . п о зіхи ). Тим часом запал [у Віті ] проходив , і брали позіхоти ( Вас ., II, 1959. 200).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. позіхота, р. позіхоти, д. позіхоті, з. позіхоту, о. позіхотою, м. позіхоті, к. позіхото